Насіння льону

А льон це справжнє спасіння! Тільки приспособитись треба як його приймати. Жменю насіння залити 1л холодної води і дати на маленькому вогні трохи покипіти. В мене і по 30 хв буває на мраморному кипінні стоїть. Має такий кисільок легенький получитись. І той кисільок пити цілий день замість води чи компоту. Туди ще жменю агрусу і пів ложечки стевії закидаю, щоб якийсь смак в того всього був.

Але пмостійно його пити протягом дня не дуже мені подобається бо потім раз 6-8 за день можна в туалет не по маленькому сходити по чуть чуть. Воно типу обволікує і помагає їжі по організму просуватись буз затримок скажем так. Але чи встигає організм з їжі взяти все необхідне при такому швидкому просуванні? А може то з непривички здається швидко а насправді нормально...

Я один день після обіду попила і з мене до вечора все повиходило. І тепер так добре (на душі :)) таке почуття легкості і жвавості! Хто би подумав. Знахідка без перебільшень.
Тепер я пробую зранку і після обіду льон не пити щоб їжа зашвидко не скользила. А починаю пити через годинку-дві так після обіду. А ввечері вже так щоб їсти то і не їм хоча буває за компашку з домашніми перекушу що.

Пробувала починати пити льон після вже вечері або вечірнього перекусу (бо щось ввечері їсти не дуже хочеться) шоб на ранок нормально без мук сходити, але так не дуже добре працює бо станом на вечір вже відчуваю якесь наповнення в кишечнику, а сходити не можу і воно там до ранку сидить. Тобто треба починати до вечора. І ввечері теж пити щоб ще до ранку вечеря добре пішла.

Я то все пишу в таких тошнотних деталях щоб не позабувати бо проблема та в мене скільки я себе памятаю тільки не завжди вона мені так надокучала і не завжди була проблемою. Хоча не факт що по здоров'ю деякі моменти звідси ростуть.
Саме усвідомлення що там в тобі щось сидить і отруює організм чого варте. А може то більше вже самонавіювання.

Одначе. Є рішення і це добре. Хоча в ідеалі було би добре наладити роботу організму щоб він і без зовнішніх засобів справлявся (хоч і натуральних) але і так дуже добре.

Бо всякі там пиття теплої води натще чи ізюм чи чорнослив замочувати чи буряк насилу в себе пхати воно навіть блисько біля лбону не пробігало по результативности.

Вибираю слінг. Дав би Бог хоч стільки скільки сина виносити з моєю поламаною спиною. Тому вирішила брати вже самий самий щоб спина найдовше протрималась. І щоб спина манюні не в обіді була. З сином вже наекономила - відмучилась в самосшивках 9 з половиною місяців (хоча і свое задоволення в тому було), але спину поломала. Тому зараз може надіюсь що та суперобнімаюча грузопідйомна тканина зробить своє діло і я хоч би з пів року поносила. Хоча і в слінгоманіяків спини поломані і вони кажуть то звичне діло ходять по остеопатам на йогу і роблять комплекси для спину (зарядку). Так що не факт що та дорогуща шмата нас спасе. Ну продамо як що що вони на вторинному ринку продаються зовсім непогано.

Орієнтуюсь на розношену бавовну подвійного діагонального плетення. Добрі люди злегка направили бо я вже всю голову зламала загубившись остаточно в тому всьому різноманітті. З кольорами не визначилась поки. Щось нейтральне буде зі мною зливатись. А яскраве і радісне не до всього мого одягу підійде. А розраховую строго на один девайс (з туманною але дуже непевною надією на розширення гардеробу - треба буде ще з мужем ідеологічно попрацювати а це ой непросто).

Плюс мінус Jan або Eva ну або Martin може бути.

Аліса

Чітаю своїх дівчат значить і там хтось пише про свою доню 'в моєї Аліси <щось там було>' В мене в середині аж щось йокнуло - Аліса! В мене має бути моя Аліса!

Так що Аліса. от.

Хоча в той же час приблизно я з захопленням покатала синову машинку. Добре так покрутила колесика, а вони інерцийні, класні такі, вжикають.

То біля місяця назад було. Ще тошнотіки мучали. Зараз вже нема того і то давно (тижні 3?).

В мене інколи стаються припливи вдячності і поваги до мужа. Як би то розвинути далі. Ох в мене багато нових думок. Коли би  то встигнути написати. Він же в мене такий нормальний насправді.

З одного з розповідей про льон 

Мы ели и пили лён. Замоченный лен выделяет слизь, очень полезную для организма в целом, и для родового процесса в частности. Эта слизь она обволакивает плод и способствует, как бы его скольжению [в пологах моя прим]. ... У тех у кого проблемы со стулом, лён работает так же. Так вот мы этот лен добавляли во все салаты, ели просто так, мололи в коктейлях. Может быть и слегка переборщили. Звідси. 

А вчора випадково знайшла домашню якби вроді кажуть олію льону і взяла її. Цікаво її дія така сама як і самого льону? на наступний раз якщо ще побачу продавщицю попитаю її про зерна.

В льняном масле действительно содержится много омега-3 жиров, но, к сожалению, оно окисляется слишком быстро. Число пероксидов, то есть продуктов окисления липидов, в нем огромное. Такое масло принесет организму вместе со свободными радикалами гораздо больше вреда, чем пользы.
...
Омега-3 жиры содержатся также в семенах льна (в таком состоянии полиненасыщенные жиры более стабильны), зародышах овса, зародышах пшеницы. Найти их можно в магазинах здорового питания или в обычных супермаркетах в отделе диетических продуктов. Их следует всегда держать в холодильнике и использовать только свежими, иначе вы рискуете вместо омега-3 жиров перенасытить свой организм свободными радикалами.
Отут

 І будь мудрим

Ох як ми класно прогулялись! З нового львова до кінця Чорновола... по легенькому сніжку під лагідним передвесняним сонечком. Вийшли в 9 ранку, додому зайшли в 14:00. По дорозі зайшли в книгарню і накупляли книжок синові, класні такі, до подружечки в Університет забігли, там син булочку перегриз, потім на базарі ще раз я подивилась на своє плаття і вирішила що добре що ми на ті гроші книжок накупляли. Син заснув і ще так у возику вдома і досипає. А я ноги повище закинула і насолоджуюсь солодким почуттям втоми. Це ми з сином в батьків погостювали, з суботи вечора.

Добре треба до вітамінізації серйозніше відноситись. А то я щось все геть занедбала.
Отже щоденний план

• вода натще
• промити і наставити пшеницю проростати
• поставити і запарити траву на день.
• пилок через 15хв
• сік морквяний ще через 30хв
• сніданок (гречана / гарбузяна каша)
• через 2 год але не раніше 11 зїсти вчорашні проростки
• обід вечеря як на душу ляже
• ч ложка кунжуту в 17:30
• промити проростки перезалити водою в 17:30 і 20:30

Все нічого не забула. Не тошнить. Піду сьогодні сукню куплю. Ну в крайньому разі в понеділок. І буду вся така красива. Хочеться бути білою, пухнастою і мякенькою. Жіночною. А не ходити гавкати на всіх. Те гавкання геть мене з колії вибиває.

Ага добре я зрозуміла. Я не так реагую коли я не сподіваюсь ні від кого подвоха. настроїтись треба не гавкати а - розгубитись. Просто впасти в анабіоз собі.

Ах! Не справилась з керуванням. І як це я не вслідкувала за собою... як некрасиво.. Але відійшла досить швидко. Заради малюка заставила себе відійти. Хоч першим поривом було їхати звідси насиру матері, але куди? До батьків? Я там тільки гостювати можу... а жити якось не приспособлено для сина тай сама не маю до чого рук там прикласти... хоча бувати дуже люблю в батьків... і потім на що ж нам там жити... поки я то все думала, погримала дверима, синові не сильно, але перепало... тай попустило... хоч всередині глибока образа якась лишилась... Не давала їсти цілий день, над вечір зжалилась. Ну і що, а хочеться любві.

Мені страшно собі признатись, це не любов з моїх мрій. Мені страшно себе запитати, страшно навіть написати те що страшно запитати, а відповісти ще більше страшно. Це якби визнати що все - провал. Ми з тріском провалились.

Я пригадую як ми тільки зустрічались, як все прекрасно ідеально було намальовано в моїй голові. Як легко і надхненно закривались очі на наші розбіжності і пояснювалось тим що 'наша любов здолає всі труднощі'. А ця моя епопея з 'одне ціле' чого лише варта. Короче незріло то все було як мінімум. І знань не було.

А дитиночці на третьому місяці дуже важливо щоб мама відчувала себе коханою, цінною, обігрітою і в затишку. Тоді дитиночка зможе мати адекватне уявлення про те, що таке здорова любов. А я не можу себе так абстрагувати щоб відчувати любов і купатися в задоволенні бути потрібною і цінною коли цього всього нема. Але!

У мене є мої фантазії! У мене є мій казковий світ де все чудово. Де закохані залишаються закоханими і цінними на все життя. І вони насправді одне ціле. І я туди тікаю по вечорам перед сном коли син слухає казочки. І там я це все відчуваю. І ще раз розумію що в мене в житті і крапельки того щастя не залишилось. І ще під питанням чого такий воркароунд навчить дитяту - тікати від реальності?

Ну так в мене є наші малюки - велика радість і втіха. Але повністю замикатись на дітях теж не діло.

От написала і знов розстроїлась. Посварилась на хлопців.

Ох жеж я і розслабилась! Не варю (макарони не рахуються), не прибираю (субота не в щот), нічого не шию, за своїм харчуванням не слідкую і вітамінного нічого не їм, да, оце погано. А як жеж я нещадно бравзаю! Ну з користю звичайно - я багато вчуся по темі. Але яке ж це задоволення! Наш татко якось це все терпить і навіть не буркає нічого. І совість свою я заспокоюю - перший семестр - для відпочинку.

Хоча кажуть що не треба лінитися щоб дитинка не була лінюхом. Але ж це не лііііінь. Це просто трошки відпочити і набратись сил. І чу-у-у-у-точку полюбити себе.