Так собі деньочок... навіть всплакнула в обід...

В лекціях (лалани) так гарно розповідається, яким може бути благословенним час вагітності і як це все добре для маляти... які хороші якості в який час розвиваються в маляти якщо мама оточена любовю і увагою тата... і як це все далеко від того що в мене є... капец просто

Можна звичайно розвинути ідею про те, що я сама у всьому виновата... але від того не легше...

Невже так нічого ніколи і не зміниться... Ну хоч щось би хорошого було... a! Обняв коли плакала... і при цьому продовжував докоряти, в результаті я геть розійшлась і він вступився... і на тому дякую... мда

ниття якесь а не щоденник маємо що маємо