Значить звонила подружечка розказала про метод йонаса для дивчат які мають труднощі з зачаттям. Ну що я скажу чисто науково - вражає, наприклад з 360 проблемних пар завагітніло 352 і то в межах циклу-двох. Ну не вражає?! І я зарилась, значить. Там є свої сприятливі дні і вони можуть сильно не співпадати з фізіологічно сприятливими днями. Але після того, як визначено сприятливий для зачаття день, дуже рекомендують перевірити ще ризики. Ризиками вважається складна вагітність, викидні, або хворі діти. Бо сприятливі для вагітності дні ще не означають здорової вагітності. І якщо ризики малі то вже тоді приймати рішення про те, чи вагітніти цієї дати. І то все дослідженнями підтверджено.

І дьорнуло мене щось поцікавитись, які були ризики на ту дату, коли було наше зачаття. І що би ви думали - ми  попали на новолуние. От тобі і на.

Я зразу дуже встривожилась, але друга половина залишалась незворушливо спрокійною, до ранку я вроді то відпустила. Прийняти так як вже є і якось не давати тому отруювати радості очікування. Але хробачок гризе. Як його тепер позбутися? Дитинка то ж видчуває. Щоб часом дитинка не подумала, що я її неприйму і щоб оті мої емоції нам потім не вилізли боком. Може молитву яку проговорювати, як знов найде?